Тема уроку: Польща, Угорщина.

План.

1. Візитна картка Польщі
2. Населення Польщі
3. Промисловість, сільське господарство Польщі
4. Транспорт, зовнішні економічні зв’язки
5. Візитна картка Угорщини
6. Населення Угорщини
7. Промисловість Угорщини


1.Візитна картка Польщі


Польща
1. Географічне положення
Центральна Європа, вихід до Балтійського моря, перехрестя транзитних шляхів
2. Площа території, тис. км2
312,7
3. Форма державного управління

Президентсько-парламентська республіка


4. Система державного устрою
Унітарна держава
5. Кількість населення, млн осіб
38,5 (2009 р.)
6. Національний склад
Поляки (98 %), німці, українці
7. Тип відтворення
перший


8. Середня густота населення, осіб/км2
123

Рівень урбаніза-ції, %
65


10. Основні корисні копалини

Кам’яне та буре вугілля, поліметалічні руди, сіль, незначні запаси нафти, природного газу


11. Провідні галузі промисловості

Машинобудування, чорна й кольорова металургія, гірничовидобувна, хімічна, харчова, фармацевтична, текстильна

12. Провідні сільськогосподарські галузі

Рослинництво(картопля, зернові, цукровий буряк, овочі), тваринництво (свинарство, велика рогата худоба)


13. Провідні види транспорту

Розвиваються усі види транспорту, основна частина перевезень припадає на залізничний та автомобільний


14. Структура експорту

Кам’яне вугілля, кокс, мідь, цинк, сірка, електротехнічне та електронне обладнання, транспортні засоби, заморожені овочі, м’ясо, текстиль

15. Структура імпорту

Машини й устаткування, нафта, залізна руда, хімічна продукція


Країна розташована в Центральній Євро-пі, більшість прикордонних держав є її економічними партнерами. Територія країни омивається водами Балтійського моря, розташована на перетині шля-хів сполучення, у рельєфі переважають рівнини, клімат помірний, країна забезпечена мінеральними ресурсами — кам’яне і буре вугілля, мідна руда, сірка, цинк, свинець.

2. НАСЕЛЕННЯ.Національний склад населення Польщі зазнав великих змін після Другої світової війни. У результаті міграцій і територіальних змін вона перетвори -лася з країни, де національні меншини становили майже третину населення, на етнічно однорідну державу. Зараз поляки становлять близько 98 % насе-лення, німці — 1,3 %, українці — 0,6 %.

Переважна більшість населення — віруючі, із них більшість становлять католики. Католицька церква впливає на всі сторони життя поляків. Майже 2/3 населення живе в містах. Половина городян — жителі вели -ких міст, зокрема шести найбільших: Варшави (1,6 млн осіб), Лодзя, Крако-ва, Вроцлава, Познані, Гданська.

Найбільша міська агломерація — Верхньосілезька — розташована на півдні країни.

Як і в багатьох постсоціалістичних країнах, у Польщі несприятлива де-мографічна ситуація. Поступово зменшується частка населення молодшої вікової групи, хоча кількість трудових ресурсів є досить великою.


3.ПРОМИСЛОВІСТЬ. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО.

У галузевій структурі польської промисловості найбільше значення мають паливно-енергетичний комплекс, машинобудування, металургія, хімічна, легка й харчова промисловість. Основою паливно-енергетичного комплексу є вугілля. За його видобутком Польща є одним з європейських лідерів. Осно -вні родовища розташовані в Сілезії (Верхньосілезький басейн) і ще у двох басейнах. — Укажіть схожі риси в забезпеченості Польщі та України паливними корисними копалинами. Основну частину електроенергії дають теплові електростанції, що пра -цюють на кам’яному й бурому вугіллі. Найбільші ТЕС розташовані поблизу річок Вісла й Одра. Польща виділяється виробництвом сталі. Найбільші металургійні ком -бінати розташовані в Кракові («Нова-Гута») у Верхньосілезькому басейні (комбінат «Катовіце», місто Домброва-Гурніча) і Ченстохові. Залізна руда імпортується з Росії, України й Бразилії, марганцева — з України. Близько 2/5 сталі виплавляють із металобрухту. Кольорова металургія представлена виробництвом міді (Глогув, Легніця), цинку й свинцю (Катовіце). Головні її підприємства також розташовані на півдні країни. Машинобудування дає майже 1/3 вартості промислової продукції Польщі. Технічно воно все ще відстає від передових країн, хоча проблема поступово розв’язується. Галузь спеціалізується на виробництві легкових автомобілів (Бельсько-Бяла, Варшава, Люблін, Познань), локомотивів (Вроцлав, По-знань), морських суден (Гдиня, Гданьськ, Щецін), будівельної та дорожньо-будівної техніки, обладнанні для енергетики, металургії та хімічної промис-ловості. Багатогалузеву структуру має хімічна промисловість. На базі власних мінеральних ресурсів налагоджене виробництво продукції основної хімії (добрива, сода, сірчана й азотна кислота), продукти органічного синтезу пе -реважно отримують з імпортної сировини (пластмаси, синтетичні волокна й каучук). Виробляються фармацевтичні й парфумерно-косметичні товари. — Найважливішими центрами хімічної промисловості є Варшава, Вроц-лав, Лодзь, Познань, Щецін. Великі нафтопереробні підприємства розташо-вані в Плоцьку й Гданську. Знайдіть ці міста на карті та поясніть їхню гео-графію. У легкій промисловості найбільше значення має текстильне виробництво (бавовняні, лляні, вовняні тканини), що відрізняється високим рівнем тери -торіальної концентрації (більшість підприємств розташована в місті Лодзь та його околицях). Найбільш рівномірно розподілена харчова промисловість. Завдяки модер-нізації галузь стала одним із провідних європейських виробників фруктових соків, свіжозаморожених овочів і фруктів, компотів, шоколаду й шоколад -них виробів. Потужною є цукрова промисловість.

В обох країнах більше ніж половину про-дукції дає рослинництво. Найважливішими є зернові — пшениця, жито, ячмінь, овес, а в Україні ще й кукурудза та круп’яні культури. У Польщі
більше значення мають кормові культури, а в Україні соняшник та рапс. Оби -дві держави є провідними європейськими виробниками картоплі й цукрового буряку (останнім часом Україна втрачає цю позицію). Галузева структура тваринництва майже не відрізняється, але для Польщі характерним є більш висока продуктивність галузі, як наслідок країна кра-ще забезпечена м’ясом (у першу чергу свининою) та молоком.


1. ТРАНСПОРТ, ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ.Особливістю транспортної системи країни є наявність двох найбільших транспортних вузлів — Варшавського й Верхньосілезького. Верхня Сілезія та Краків поєднані зі столицею автомобільними й залізничними магістраля-ми (пасажирські перевезення здійснюються швидкісними поїздами). Остан-нім часом зростає роль транспортних артерій напрямку Схід—Захід, а також меридіональних шляхів від Балтики на південь. Половина вантажообігу Польщі припадає на автомобільний транспорт, ще близько 40 % — на залізничний, решта — на морський і річковий тран -спорт. Трубопровідний транспорт представлений нафто- і газопроводами, які пролягають із Росії в Західну Європу, а також від балтійських портів углиб країни. Зовнішня торгівля країни протягом останніх років зростає і характеризу-ється перевищенням імпорту над експортом.


Польська індустрія розміщена досить рівномірно, хоча існують райони значної концентрації промислових підприємств. Найбільший рівень розви -тку має Катовицьке воєводство (Верхня Сілезія). За значенням в економіці цей район посідає в Польщі таке саме місце, як Донбас в Україні. Порівняйте галузеву структуру господарства Верхньої Сілезії та Донбасу. Знайдіть спіль -ні й відмінні риси.



5.Угорщина «Візитна картка»
Офіційна назва — Угорська Республіка.
Площа — 93 тис. км2.
Населення — 9,9 млн осіб (2009 р.).
Столиця — Будапешт.
Тип країни — постсоціалістична країна з перехідною економікою.
Державний устрій — парламентська республіка, унітарна дер­жава.

Угорщина розташована в Центральній Європі, межує із сімома європейськими країнами, не має виходу до моря. Через територію Угорщини проходять вантажопотоки з Росії та України в Західну Європу, а також із країн Балтії й Польщі в Південну Європу.

Більша частина території Угорщини розташована на Центрально-Дунайській низовині, яка оточена півкільцем гір. На заході розташовані Альпи, на півночі — Карпати. Клімат в Угор­щині помірний, континентальний, нагадує клімат окремих райо­нів України, на що вказує наявність угорських степів — знамени­тої пушти. Та й ґрунти тут такі ж самі — родючі чорноземи.

У країні протікає головна річка Центральної Європи — Дунай і його найбільша притока — Тиса. Обидві річки судноплавні й да­ють можливість виходу до інших дев’яти придунайських країн і Чорного моря. В Угорщині розташоване найбільше озеро Цен­тральної Європи — Балатон (600 км2). Із корисних копалин Угор­щина має значні запаси бокситів і сировини для виробництва буді­вельних матеріалів. Є вугілля, природний газ і марганцеві руди.

90 % населення Угорщини складають мадяри (угорці), у той же час тут проживають кілька сотень тисяч німців, румун, сербів і ци­ганів. У країні складна демографічна ситуація, смертність переви­щує народжуваність, і хоча до Угорщини приїжджають мігранти з інших держав, населення поступово зменшується. 68 % угорсько­го населення — католики, ще чверть — члени протестантських церков.

Міське населення Угорщини складає понад 65 %, а в Будапешті проживають більш ніж 1,7 млн осіб. Будапешт — столиця, вели­кий культурний, науковий центр і транспортний вузол країни. Це також індустріальне місто, що дає понад третини промислової про­дукції. Тут зосереджені підприємства металургійної, машинобу­дівної, текстильної, шкіряно-взуттєвої, легкої й хімічної промис­ловості.

Словаки складають 86 %, угорці — 11 % населення. Країна ха­рактеризується відносно сприятливою демографічною ситуацією: народжуваність трохи перевищує смертність, тут кожний п’ятий житель — віком до 15 років, до того ж середній вік складає 35 ро­ків. Офіційною мовою є словацька. Крім словацької поширені угор­ська, чеська й німецька мови. У містах проживає 57 % населення країни. Найбільше місто й найважливіший річковий порт на Ду­наю — столиця Братислава (близько 430 тис. осіб).

Найважливішою галуззю господарства країни є промисловість. В Угорщині добуваються боксити, залізна руда, а також вугілля, нафта й природний газ. Однак власних енергоносіїв недостатньо. Значну частину електроенергії, що споживається, дають чотири реактори атомної електростанції в Пакші.

Провідна галузь обробної промисловості — машинобудування, у Будапешті й Сийкешфегийрварі розташовані заводи з виробни­цтва «Ікарусів». Розвинене верстатобудування (Будапешт, Міш­кольц), виробництво сільськогосподарських машин і обладнання для легкої та харчової промисловості. Розвивається точне машино­будування, виробляють комп’ютери, промислову електроніку, ме­дичне обладнання. Із галузей легкої промисловості найбільш роз­винені швейна, шкіряно-взуттєва, трикотажна. Добре розвинена харчова промисловість.

Традиційно велике значення має сільське господарство. Частка рослинництва й тваринництва є приблизно рівною. Основні куль­тури: пшениця, кукурудза, цукровий буряк, соняшник. У межи­річчі Дунаю й Тиси та вздовж узбережжя озера Балатон розвива­ється овочівництво (особливу популярність мають різні види перцю), плодівництво, виноградарство. У тваринництві найбільш розвинені свинарство, скотарство й птахівництво. Угорщина — ве­ликий експортер м’яса птиці.

Країна має досить густу транспортну мережу. Її основу склада­ють автомобільні й залізничні магістралі.

Характерним для експортних поставок товарів з України до Угорщини протягом останніх років є: радіоелектронна продукція, електроенергія, продукція приладобудування, проводи та кабелі, лісоматеріали, напівфабрикати із заліза та легованої сталі, поліме­ри етилену. У структурі українського імпорту з Угорщини основні товари: лікарські засоби, схеми інтегровані електронні, проводи ізольовані, електрообладнання звукове або відеосигналізаційне, автомобілі, продукти, що використовуються для годівлі тварин, кукурудза.